КОХАНОВСЬКА Н.
КОХАНО́ВСЬКА Н.
• КОХАНОВСЬКА Н.
[справж. — Соханська Надія Степанівна; 17.II (1.III) 1823 (за ін. даними — 1825), х. Веселий, побл. м. Короча, тепер Бєлгор. обл. — 3(15).XII 1885, х. Макарівка, тепер Ізюмського р-ну Харків. обл.]
- рос. письменниця. Закін. 1840 Харків. ін-т шляхетних дівчат. Автор повістей "Графиня Д.", "Заметіль" (обидві — 1848; переважно автобіогр. характеру), "Перший шифр" (1849 — 50), "Гайка" (1856), "Кохана", "Після обіду в гостях" (обидві — 1858), "З провінційної галереї портретів", "Степова квітка на могилу Пушкіна" (обидві — 1859), "Кирило Петров і Настя Дмитрова" (1861), "Старовина" (1862). Слов'янофільські погляди К. відбилися у романі "Рой-Феодосій Савич на спочинку" (1864; тут з симпатією виписано образ Йоасафа Горлечка) та п'єсі "Слава богові, що мужик личаки сплів" (1871). Події, зображувані в творах К., відбуваються переважно на Слобожанщині. Багатий матеріал для характеристики культур. життя, побуту і звичаїв харків. дворянства, атмосфери в ін-ті шляхетних дівчат містить. "Автобіографія" (1849, опубл. 1896). Збирала й вивчала укр. нар. пісні (статті "Зіставлення кількох російських пісень", 1862; "Про російську пісню", 1871, та ін.). В Україні життя й творчість К. досліджували С. Пономарьов, Ф. Кудринський та ін.
♦ Тв.: Повести, т. 1 — 2. М., 1863; Автобиография. М., 1896; Из провинциальной галерей портретов. В кн.: Дача на Петергофской дороге. Проза русских писательниц первой половини XIX века. М., 1986.
■ Літ.: Платонова Н. Н. Кохановская (Н. С. Соханская) 1823 — 1884. Биографический очерк. СПБ, 1909; Салтыков-Щедрин М. Е. Повести Кохановской. В кн.: Салтыков-Щедрин М. Е. Собрание сочинений, т. 5. М., 1966; Викторович В. Уроки одной судьбы. "Литературное обозрение", 1989, № 3.
І. Д. Бажинов.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)