КОЧИЧ (Koruћ) Петар

КО́ЧИЧ (Koruћ) Петар

• КОЧИЧ (Koruћ) Петар

(29.VI 1877, с. Стричичі, Боснія — 27.VIII 1916. Белград)

- серб. письменник. Закін. 1904 Віден. ун-т. Викладав у гімназії в Скоплє. Учасник нац.-визв. руху проти австро-угор. гніту. Виступав за соціальне і нац. визволення народу Боснії і Герцеговини, за аграрну реформу. Зазнав переслідувань з боку влади. Редагував ряд видань, зокрема журн. "Отаџбина" ("Вітчизна"). Уславився як новеліст і сатирик. Волелюбні ідеї письменника відбилися в оповіданнях збірок "З гір і з підгір'я" (кн. 1 — 3, 1902 — 05) та "Зойки із Зміяня" (1910). У сатир. п'єсі "Борсук перед судом" (1904) та повісті "Судилище" (1912), тематично близьких до творів В. Стефаника про сел. неволю, К. майстерно зображує нац. характери, створює яскраві образи людей з народу. Писав також поезії, вірші у прозі ("Молитва", "Свобода", "Селяни").

♦ Тв.: Рос. перекл. — Барсук перед судом. — Рассказы. М., 1960.

■ Літ.: Богданов М. Б. Сатира Петра Кочича. В кн.: Богданов М. Б. Сербская сатирическая проза конца XIX — начала XX века и некоторые вопросы теории сатиры. М., 1962.

В. Г. Гримич.