КРАЄЗНАВСТВО ЛІТЕРАТУРНЕ

КРАЄЗНА́ВСТВО ЛІТЕРАТУРНЕ

• КРАЄЗНАВСТВО ЛІТЕРАТУРНЕ

- один з видів краєзнавства й особлива галузь літературознавства, що займається вивченням літ. процесу у певному регіоні, місцевості (краї, області, районі, місті, селі). Предметом дослідження є діяльність місцевих письменників, літ. об'єднань, гуртків, а також перебування в регіоні вітчизн. і зарубіж. письменників, відображення краю в худож. л-рі. При цьому зв'язки письменників з місцевістю досліджуються комплексно і за біогр. даними, тематикою творчості, прототипами образів-персонажів, описом подій, що там відбувалися, картинами побуту й природи, передачею місцевого колориту тощо. Матеріали цих досліджень використовуються в працях з історії л-ри, музейній роботі, при спорудженні пам'ятників письменникам, встановленні мемор. дошок, присвоєнні імен письменників підприємствам і орг-ціям, найменуванні вулиць, створенні туристських путівників, у лекційній роботі та ін. К. л. опирається на вивірені факти, компетентність дослідника і цим близьке до наук. літературознавства. Робота краєзнавців по виявленню і вивченню архівів місцевих письменників, їхніх б-к, листів, фотознімків тощо єднає К. л. з джерелознавством та книгознавством. Зв'язане воно й з бібліографією літературною.

К. л. в Україні почало розвиватися з виникненням преси. Певну роль у цьому відіграли журнали "Киевская старина", "Народ", "По морю и суше", "Рідний край", "Южные записки" та ін. В 19 — на поч. 20 ст. відомими діячами в галузі К. л. були Д. Бантиш-Каменський, О. Бодянський, С. Пономарьов, М. Максимович, К. Зеленецький, М. Комаров, Л. Мацієвич, В. Модзалевський, В. Бучневич, І. Павловський, О. Левицький, М. Сумцов, Л. Чижиков, О. Де-Рибас та ін. Частково цією роботою займалися Рос. геогр. т-во, Одес. т-во історії і старожитностей та ін. В 20 — 30-х pp. 20 ст. роботу по згуртуванню сил дослідників-аматорів здійснював журн. "Краєзнавство". Їхні матеріали публікувалися також у журналах "Україна", "Бібліологічні вісті", "Записки історично-філологічного відділу ВУА Н" тощо. Розгром кращої частини укр. наук. і творчої інтелігенції, вчинений за сталінщини, призвів до занепаду К. л. Воно почало відроджуватися лише в кін. 50-х pp. і незабаром набуло масового характеру. Його центрами стали ун-ти, пед. ін-ти, б-ки, редакції газет і журналів, музеї, будинки культури. 1959 до каталогів обласних б-к уведено розділ: "Літературне життя. Область у художній літературі. Фольклор". Велика увага приділяється К. л. в школі: діють літ. музеї і кутки (О. Маковея в Заліщиках на Тернопільщині, Ю. Дольда-Михайлика в с. Бутенки і В. Симоненка в с. Біївцях на Полтавщині та ін.); проводяться зустрічі з письменниками-земляками, екскурсії по літ. місцях; виготовляються альбоми, літ. карти. Піонерами цієї роботи в школі були педагоги В. Сухомлинський, К. Ходосов. К. л. займаються окр. вчені, викладачі філол. ф-тів ун-тів та пед. ін-тів, учителі-словесники серед. шкіл. Краєзнавці виявляють нові матеріали, вводять їх у наук. обіг. У 60 — 80-х pp. активно займалися дослідженням літ. історії окр. областей і районів України Я. Кривко (Глухів), М. Пономаренко (Золотоноша), Г. Зленко (Одеса), І. Шаповал, В. Рогов (Дніпропетровськ), М. Смоленчук (Кіровоград), Ф. Максименко (Львів), В. Півторадні (Житомир), С. Білокінь, М. Петровський, Ф. Погребенник, Л. Хінкулов (Київ), В. Полєк (Івано-Франківськ), В. Радовський, Я. Штернберг (Ужгород), О. Романець, К. Демочко (Чернівці), Г. Гельфандбейн, І. Лосієвський, І. Марченко (Харків), Г. Петров, П. Сапухін (Суми), Є. Волошко, К. Спасенко (Донецьк), В. Замковий (Артемівськ), В. Бабенко, З. Борсук, П. Ротач (Полтава), Є. Мірошниченко, В. Орел (Миколаїв), П. Дегтярьов (Сімферополь), М. Шалата (Дрогобич), Г. Дем'ян (Львів), І. Олійник (с. Чорнухи Полтавська область), П. Медведик (Тернопільська обл.), Ф. Кириченко (Київська обл.), В. Мацько (Хмельницька обл.) та ін. Крім статей, публікацій, ведення літ. календарів у місц. пресі, краєзнавці підготували низку біобібліогр. словників, рекомендац. покажчиків, метод. посібників, плакатів про творчість письменників Буковини (І. Співак), Сумщини (Я. Кривко), Черкащини (М. Пономаренко) та ін. областей. Опубліковано: покажчики "Письменники Дніпропетровщини" Є. Добришевської (1958), "Письменники Буковини початку XX століття" (1958, упорядники Ф. Погребенник та О. Романець), "Літературна Чернігівщина" О. Замошника і М. Дасюка (1960), "Письменники Одещини" Л. Смичок (1989), зб. "Цвіт культури розвивається (Літературне життя Буковини за роки Радянської влади)" (1961), "Літературна Буковина" (автори О. Губар та ін., 1966), матеріали П. Ротача до словника "Літературна Полтавщина" ("Архіви України", 1965 — 71), В. Полєка — до словника "Літературно-мистецька і наукова Івано-Франківщина" ("Архіви України", 1969 — 70), зб. нарисів П. Дегтярьова і Р. Вуля "Біля літературної карти Криму" (1965), "Літературно-мистецька Вінниччина" (1969), "Шляхами Івана Франка на Україні" (1982), путівник С. Реп'яха "Літературні музеї Чернігівщини" (1983) тощо. Одес. наук. б-ка ім. О. М. Горького видає бібліогр. серії "Письменники Одеси" й "Літературна Одеса". Праці з літ. краєзнавства допомагають краще вивчити літ. процес в Україні, служать пропаганді творчості письменників, естетичному вихованню людей.

■ Літ.: Пиксанов Н. К. Областные культурные гнезда. Историко-краеведческий семинар. М. — Л., 1928; Ходосов К. О. Літературно-творчий гурток у школі. К., 1963; Пасічник Є. А. Літературне краєзнавство в школі. К., 1965; Травушкин Н. С. Литературное краеведение в системе литературоведческих наук. В кн.: Научные доклады литературоведов Поволжья. Астрахань, 1967; Дорошенко О. А. Організація літературно-краєзнавчої роботи. "Українська мова і література в школі", 1969; № 3; Поліщук В. М., Дуб Р. Й. Літературне краєзлавство в школі. "Українська мова і література в школі", 1970, № 7; Литературная Харьковщина (Методические рекомендации по лит. краеведгнию в школе). Х., 1972; Лит. краеведение в школе. М., 1976; Півторадні В. Літ. слідопит — дослідник чи аматор? "Жовтень", 1983, № 8; Козюра В. М. Літературне краєзнавство у сільській школі. "Українська мова і література в школі", 1983, № 10; Куприяновский П. В. Проблемы регионального изучения литературы. "Русская литература", 1984, № 1; Милонов Н. А. Литературное краеведение. М., 1985.

В. М. Лесин, П. П. Ротач, Г. Д. Зленко.