Українська літературна енциклопедія

КРЮКОВ Федір Дмитрович

КРЮ́КОВ Федір Дмитрович

• КРЮКОВ Федір Дмитрович

[2(14).II 1870, станиця Глазуновська, тепер Кумилженського р-ну Волгогр. обл. — 20.II 1920, станиця Новокорсунська, тепер Тимашевського р-ну Краснодар. краю]

- рос. письменник і громад. діяч. Закін. 1892 Істор.-філол. ін-т (Петербург). Учителював. Був депутатом 1-ї Держ. думи. За протест проти розгону Думи та за участь в організації нар.-соціаліст. (трудової) партії відбував ув'язнення. З 1912 — один з редакторів журн. "Русское богатство". Під час 1-ї світ. війни — військ. кор., 1918 — 20 — ред. газ. "Донские ведомости". Осн. тема творчості К. — життя й побут дон. козацтва. В зб. оповідань і повістей "Козацькі мотиви" (1907) показано тягар царської служби, руйнування і занепад вікового козацького укладу, революційні заворушення в 1905 — 07. Життю учительства, духівництва, чиновництва та військових присвячені оповідання "Картини шкільного життя" (1905), "З щоденника учителя Васюхина" (1907), нарис "Без вогню" тощо. В окр. творах К. звертається до укр. тематики (нарис "У глибині", 1918, та ін.). Виступав як літ. критик.

Тв.: Рассказы, т. 1. М., 1914; Рассказы. Публицистика. М., 1990.

Літ.: Проскурин В. К характеристике творчества и личности Ф. Д. Крюкова. "Русская литература", 1966, № 4; Биографический словарь выпускников Историко-филологического института. Пг., 1917.

І. Д. Бажинов.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)