КУБА (Kuba) Людвік

КУ́БА (Kuba) Людвік

• КУБА (Kuba) Людвік

(16.IV 1863, м. Подебради — 30.XI 1956, Прага)

- чес. музикознавець, етнограф, фольклорист і письменник, нар. художник Чехо-Словаччини з 1945. Навч. 1879 — 83 в учит. ін-ті (м. Кутна-Гора), 1891 — 93 — в Праз. AM, 1893 — 95 — в академії Жюліана (Париж), 1896 — 1904 — у худож. школі А. Ажбе (Мюнхен). Осн. праця К. — "Слов'янство у своїх піснях" (т. 1 — 15, 1884 — 1929), де вміщено чес., словац., польс., лужиц., болг., макед., рос., білорус., українські (т. 6) та ін. пісні. У збиранні укр. пісень К. багато допоміг А. Степович. К. — автор книжок і статей — "Співучою Україною" (1887), "Лірник", "У Британах", "Південноруський робітничий хор" (усі — 1888), "А. Степович та І. Анненков у нас в 1884 році", "На Галицькій Русі" (обидві — 1922). Був знайомий з І. Франком, О. Кольбергом, Ф. Колессою, листувався з М. Лисенком, П. Чайковським та ін. Малював портрети, пейзажі, натюрморти тощо, чимало — на укр. тематику. Йому належить кн. спогадів "Засохла палітра" (опубл. 1958).

♦ Тв.: Людвік Куба про Україну. К., 1963.