Кримськотатарська література

Кри́мськотатарська література

• Кримськотатарська література

- л-ра кримських татар. Розвивається кримськотатарською мовою. Фольклор представлений численними творами різноманітних жанрів, з яких найпопулярніші — ліро-епіч. твори західнотюрк. походження "Ашик Гаріб", "Арзу і Гамбер", героїч. епоси "Кероглу" та "Чора батир". Ліричні і побут. пісні, казки, а також анекдоти про Ахмета ахая, Ходжу Насреддіна, Алдара Косе мають багато спільного з аналог. творами ін. тюрк. народів та усною традицією іранців і араб.в. Своєрідними жанрами пісенного фольклору є мане (чотиривірші) і чин (двовірші), які використовуються в змаганнях з імпровізації під час свят та урочистих подій. Обрядові пісні приурочені насамперед до різних стадій сватання й весілля, а також до ряду мусульм., деяких христ. свят, звичаю викликання дощу тощо. Розмаїтим є цикл істор. пісень, особливо про події ост. століть драм. історії кримськотатар. народу. Однією з перших пам'яток К. л. є рукописний зб. "Кодекс Куманікус", укладений христ. місіонерами в 13 — 14 ст. До нього входять переклади псалмів, молитов, єванг. та житійних текстів, а також найдавніша добірка тюрк. загадок.

З 13 ст. писемна л-ра розвивалася змішаною огузько-кипчацькою літ. мовою тюркі зх. типу, поширеною на території від Хорезму до Мамлюцького Єгипту. Чимало діячів л-ри, науки й освіти тогочас. Єгипту були вихідцями з Криму: султан Бейбарс, ректори каїр. медресе "Аль-Бейбарсія" Дія ібн Мухаммед аль-Кримій та Рукн ед-Дін аль-Кримій, поет і правитель Сирії ат-Танбага аль-Джавалі, поети Абубекір Мухаммед, Абдульмеджід ефенді, Таклиходжа, Ахмедходжа, Мевляна Ісхак та ін. Поеми "Муніс ул-Ушшак" Абдульмеджіда (1410, рукопис зберіг. у б-ці Лейден. ун-ту) та "Юсуф і Зулейха" М. Касима (поч. 13 ст.) містять вірші, зрозумілі без адаптації сучас. читачам. Обидва твори близькі народнопоет. традиції кипчаків. З кін. 15 ст. К. л. розвивається під впливом тур. і персько-араб. поет. традиції (Газаїй, Теркій, Мустафа Джевхерій, Абдул Азіз-ефенді та ін.). Талановитим поетом є Ашик Умер (його вважають класиком і тур. л-ри), Стамбул, список дивану якого налічує 1242 поезії.

Сусп.-політ. життя Криму відбилося в поемах "Сефернаме" Едіпа-ефенді та "Тогайбей" Джанмухаммеда, присвячених татаро-укр.-польс. взаєминам періоду Визв. війни укр. народу 1648 — 54. Перша з поем є зразком народнопоет. твору — її мова близька до розмовної, характерної для бейтів, якими вона й укладена. Завоювання Криму Росією в кін. 18 ст., події Вітчизн. війни 1812 відображено в поемі "Дастан про Кафу" Ісметі, який продовжує мовно-поет. традицію Едіпа-ефенді. Видатний нар. поет-кедай 19 ст. Ешмирза та його учень поет Кулмамбет є водночас і послідовними виразниками сусп. прагнень кримськотатар. народу. Це відбито, зокрема, у "Дастані про Крим" Ешмирзи: один з варіантів цього популярного твору опубл. 1910 О. Олесницький. К. л. кін. 19 — поч. 20 ст. характеризується розквітом творчості І. Гаспринського, Р. Медієва, У. Шаміля Токтаргази, А. Чергеєва, І. Бораганського, А. Боданінського, І. Льоманова, поета і академіка О. Акчокракли, М. Нузета. Велику роль у розвитку К. л. відіграли і газети "Терджиман" ("Тлумач"; видавець І. Гаспринський) та "Ватан хадімі" ("Служитель батьківщини"; видавець Р. Медієв); навколо них згуртувалися прогрес. літ. й громад. діячі кримськотатар. народу. Петерб. літератор і видавець І. Бораганський здійснив перші публікації творів кримськотатарських письменників, які тепер вважаються класиками в усьому тюркомовному світі. К. л. 1-ї пол. 20 єт. пов'язана з іменами поета й академіка Б. Чобанзаде, поета й фольклориста А. Лятіфзаде, Я. Шакір-Алі, У. Іпчі, А. Гірайбая, А. Кадрізаде, А. Алтанли — Шейхзаде, И. Кадира, Дж. Кендже, А. Аліма, М. Сулеймана, Дж. Гафара, І. Тархана, О. Аміта, М. Дибага, А. Амета, Б. Ваапа, М. Джаманакли, А. Шаміля, Т. Усеїна, Е. Алімова, О. Батирова та ін. діячів л-ри, більшість з яких загинула на фронтах Вел. Вітчизн. війни або під час злочинної депортації кримськотатар. народу 1944. Значний внесок у відродження перерваної репресіями традиції Кл. зробили Е. Шем'їзаде, Ю. Болат, З. Джавтобелі, А. Дерменджі, Ш. Алядін, Р. Тинчеров, Р. Мурад, Ю. Теміркая, Дж. Меджитова, ЧеркезАлі, Р. Халід, Р. Фазил, Е. Фазил, Р. Музафаров та ін. літератори, які об'єднались навколо створених 1957 в Узбекистані газ. "Ленін байраги" ("Ленінський прапор") та 1980 журн. "Йилдиз" ("Зоря"). З поверненням кримських татар на батьківщину активізується їхнє нац.-культур. і літ. життя. З 1990 у Феодосії вид. журн. "Ватан" ("Батьківщина"). 1987 — 88 у Києві вийшли читанки з кримськотатар. мови для 7 — 8 класів. Вірші Ю. Кандимова в укр. перекладі опубл. в альм. "Вітрила — 90" (К., 1990), газ. "Літературна Україна" (1991, 12 вересня). Видано кримськотатар. казку "Мудра Джиранча" (К., 1991). Серед перекладачів з К. л. — С. Тельнюк, М. Мірошниченко та ін.

■ Літ.: Кримський А. Ю. Література кримських татар. В кн.: Студії з Криму, І — IX. К., 1930; Осман Айдер. Література, що вертається з вигнання. "Літературна Україна", 1993, 10 червня.

О. М. Гаркавець.