кримськотатарська мова

кри́мськотатарська мова

• кримськотатарська мова

- мова крим. татар, які живуть в Україні (Крим), а також в Узбекистані, Російській Федерації, у Румунії й Туреччині. Розмовляє нею на території кол. Рад. Союзу бл. 300 тис. чол. (перепис 1989). Належить до кипчацької групи тюркських мов. Має три діалекти: північний (степовий), середній (гірський) та південний (узбережний). Літ. К. м. розвивається на основі серед. діалекту. Тривалий час перебувала під впливом тур. мови, в лексиці є запозичення з грец., італ., слов'янських та ін. мов. Найдавніша літ. пам'ятка К. м. — христ. "Кодекс Куманікус" (13 — 14 ст.). Вивчення К. м. активіз. у кін. 19 ст., а особливо в 30-х pp. 20 ст. (Крим. пед. ін-т і Крим. НДІ мови та л-ри у Сімферополі). До 1928 К. м. використовувала араб., до 1938 — латинізоване письмо, з 1938 — рос. графіку. К. м. створюється кримськотатарська література.

■ Літ.: Заатов О. Полный русско-татарский словарь крымскотатарского наречия. Симферополь, 1906; Самойлович А. Н. Опыт краткой крымскотатарской грамматики. Пг., 1916; Севортян Э. В. Крымскотатарский язык. В кн.: Языки народов СССР, т. 2. М., 1966; Емірова А. М. Кримськотатарська мова: проблеми існування і розвитку. "Мовознавство", 1993, № 2.

О. М. Гаркавець.