ЛЄДКОВ Василь Миколайович

ЛЄДКО́В Василь Миколайович

• ЛЄДКОВ Василь Миколайович

(16.XII 1933, Великоземельна тундра, Ненец. авт. окр. Рос. Федерації)

- ненец. поет. Закін. 1959 Ленінгр. пед. ін-т. Учителював. Автор збірок віршів "Далеко Серне моя живе" (1961, у співавт. з А. Пічковим), "Вербове море" (1968), "Пісня — мій парус" (1973), "Голуба країна" (1975), "Штрихи" (1980), "Сніг розтане..." (1981), "Обігріта земля" (1991), прозових збірок "Заметілі стеляться до ніг" (1968, увійшли однойм. повість і ряд оповідань; у співавт. з Л. Лапцуєм) та "Голубінь в аркані" (1970, кілька повістей), роману "Люди Великої Ведмедиці" (1977). Видав збірки оповідань для малят "Дітям мого стійбища" (1960), "Швидконоге оленятко" (1962). Окр. вірші Л. переклали П. Ребро, Л. Кульбак.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Сузір'я, в. 1. К., 1967; "І жарко, і трудно...". В кн.: Сузір'я, в. 10. К., 1976; Рос. перекл. — Штрихи. М., 1980; Розовое утро. М., 1984; Месяц малой темноты. М., 1989.

■ Літ.: Поэт тундры. "Лит. газета", 1962. 5 июля.

В. Г. Пугач.