ЛОМІДЗЕ Георгій Йосипович
ЛОМІ́ДЗЕ Георгій Йосипович
• ЛОМІДЗЕ Георгій Йосипович
[28.VII (10.VIII) 1914, Тбілісі]
- рос. та груз. літературознавець, доктор філол. наук з 1960, чл.-кор. Рос. АН з 1972. Закін. 1947 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва), 1951 — Академію сусп. наук (Москва). Учасник Вел. Вітчизн. війни. З 1952 працює в Ін-ті світ. л-ри ім. О. М. Горького (Москва). Один з гол. редакторів 6-томної "Історії радянської багатонаціональної літератури" (1970 — 74). Автор праць "Єдність і розмаїття" (1957), "Проблеми творчої взаємодії літератур народів СРСР" (1960), "Моральні витоки подвигу. Радянська література і Велика Вітчизняна війна" (1975) та ін. В них Л. аналізує також твори П. Тичини, М. Рильського, А. Головка, О. Довженка, М. Бажана, О. Гончара, П. Загребельного, В. Козаченка та ін. укр. письменників. Написав ст. "Горький і Шевченко" (1939).
■ Літ.: Немитоков К. К. Георгий Иосифович Ломидзе (к 75-летию со дня рождения). "Известия АН СССР. Серия литературы и языка", 1989, в. 4.
О. Н. Мушкудіані.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)