ЛУДЕМІС (Λουντέμης) Менелаос

ЛУДЕ́МІС (Λουντέμης) Менелаос

• ЛУДЕМІС (Λουντέμης) Менелаос

(справж. — Валасіадіс Дімітріс; 25. X 1915, Стамбул — 22.I 1977, Афіни)

- грец. письменник. У роки 2-ї світ. війни — учасник Руху Опору. 1948 — 52 перебував у в'язницях, концтаборах, на засланні; 1959 — 75 — в еміграції (Румунія). В романах "Екстаз" (1943), "Добраніч, життя" (1946), "Хмариться" (1948), "Хлопчина лічить зорі" (1956 — 57) і "Шлях губиться в лісі" (1958) змалював долю різн їх поколінь грец. суспільства. Зб. оповідань "Кораблі не причалили" (1938) — про життя безробітних. Зб. оповідань "Заплакані дні" (1953), зб. віршів "Зойк на краю світу" (1954), романи "Вулиця безодні № 0" (1962) і "Вино боягузів" (1965) присвячені боротьбі проти фашист. окупації. В поемі "Співаю про Кіпр" (1956) зображено трудові будні та визв. змагання кіпріотів проти колон. ярма. 1959 відвідав Київ. Окр. твори Л. переклали Н. Головко і Т. Чернишова.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Заплакані дні. К., 1958; Білі хризантеми. К., 1961; Рос. перекл. — Тучи сгущаются... — Мальчик считает звезды. М., 1959; Мальчик считает звезды, кн. 2. Дорога теряется в лесу. М., 1960.

О. Д. Пономарів.