ЛУЖАНІН Максим

ЛУЖА́НІН Максим

• ЛУЖАНІН Максим

[справж. — Каратай Олександр Амвросійович; 20.Х (2.XI) 1909, с. Пруси, тепер Солігор. р-ну Мінської обл.]

- білорус. письменник, перекладач. Навч. 1928 — 31 в Білорус. ун-ті (Мінськ). Учасник Вел. Вітчизн. війни. Працював у пресі, на кіностудії "Білорусьфільм" та ін. Автор поет. збірок "Кроки" (1928), "Голоси міст" (1932), "Широке поле війни" (1945), "Мовою серця" (1955), "Поговори зі мною, земле" (1983), "Повернуся вітром" (1987) та ін., зб. оповідань і повістей "Дванадцять вечірніх вогнищ" (1968), "Люди, птахи, простір" (1976), гумору "Саливон на дачі" (1958) та ін., спогадів, есе, літ. портретів, крит. статей, кіносценаріїв. Твори Л. присвячені мирній праці людей, їхньому героїзму під час війни. Пише і для дітей. Перекладає з рос., польс. і укр. л-р. Переклав, зокрема, "Вечори на хуторі біля Диканьки" М. Гоголя, роман "Переяславська рада" Н. Рибака, зб. оповідань "Одна доба" І. Кириленка та ін., окр. поезії П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка, С. Олійника, С. Крижанівського, оповідання М. Стельмаха, Є. Гуцала. Ряд статей присвятив творчості Т. Шевченка ("Вуста народу", 1961), Лесі Українки ("Велика Леся", 1963), В. Сосюри ("Хода крізь роки", 1976) та ін. За ред. Л. (разом з А. Русецьким) вийшли 1954 (білорус. мовою) "Вибрані твори" П. Тичини. Твори Л. перекладали В. Сосюра, М. Нагнибіда, П. Усенко, М. Руденко, О. Ющенко, В. Швець, В. Корж та ін.

♦ Тв.: Збор твораў, т. 1 — 3. Мінск, 1968 — 70; Збор твораў, т. 1 — 4. Мінск, 1979 — 81; Укр. перекл. -

[Вірші]. В кн.: Пісні з Білорусі. К., 1957;

[Вірші]. В кн.: Білоруська радянська поезія. Антологія, т. 1. К., 1971; Рос. перекл. — Двенадцать вечерних костров. М., 1970; Окна дороги. М., 1976; Начало человека. М., 1985.

■ Літ.: Зуёнак В. Лінія высокага напружання. Мінск, 1983; Бечык В. Прад высокаю красою... Мінск, 1984.

Т. Б. Ліокумович.