ЛУКІВ Микола Володимирович

ЛУ́КІВ Микола Володимирович

• ЛУКІВ Микола Володимирович

(6.I 1949, с. Куманівці Хмільницького р-ну Вінн. обл.)

- укр. поет. Закін. 1973 Київ. ун-т. Працював 1973 — 84 у редакції газ. "Літературна Україна", з 1984 — гол. ред. журн. "Дніпро". Автор збірок "Ріка" (1973), "Шлях" (1976), "Політ" (1979), "Весняні дощі" (1981), "Отча земля" (1983), "Кущ осінньої калини" (1985), "Право на пам'ять" (1987), "Стрибок з парашутом" (1989). Поет тяжіє до соціально-філос., пейзажної та інтимної лірики, до епічного осмислення істор. минувшини укр. народу, сучас. життя. Відзначений респ. премією ім. М. Островського (1986, за збірки "Отча земля" і "Кущ осінньої калини"), премією ім. Г. Сковороди (1993, за зб. "Мелодії для матері і коханої"), премією ім. В. Вернадського (1994).

♦ Тв.: Поезії. К., 1986; Мелодії для матері і коханої.. К., 1991; Рос. перекл. — На хуторе Надежда. М., 1988; Что нашептала мне калина. "Радуга", 1990, № 10; Мелодии для мамы и любимой. М., 1991.

■ Літ.: Підсуха О. На терезах добра. "Дніпро", 1984, № 2; Олійник Б. Надійність. В кн.: Луків М. Поезії. К., 1986; Гордасевич Г. Життя, як ріка. "Донбас", 1988, № 5.

М. І. Дубина.