МЕЙГЕШ Юрій Васильович

МЕ́ЙГЕШ Юрій Васильович

• МЕЙГЕШ Юрій Васильович

(20.I 1925, с. Великий Раковець, тепер Іршавського р-ну Закарп. обл.)

- укр. письменник, засл. працівник культури України з 1968. Закін. 1955 Ужгор. ун-т. Учителював. Автор повістей "На сонячні шляхи" (1950), "Новий день" (1953), "Неспокійні серця" (1956), "Сьогодні і завжди" (1969), "Життя — хвилини, роки..." (1976), романів "Верховинці" (1961), "Кам'яний ідол" (1966), "Така любов" (1968), "Небезпечний вік" (1983), "Стихія" (1985; премія ім. А. В. Головка, 1985), "Голгофа" (1990), "Фінал драми" (1992) та ін. У своїх творах М. звертається до сторінок мужньої боротьби народу Закарпаття за визволення і возз'єднання краю в єдиній Укр. державі, порушує сучасні проблеми виробничих відносин, сімейних стосунків, морально-етич. питання, утверджує духовність, відповідальність кожної людини перед своїм народом. Пише також оповідання, нариси. Окр. твори М. перекладено рос., комі, осет., чес., словац., угор. мовами.

♦ Тв.: Вибрані твори. К., 1985; Верховинці. — Кам'яний ідол. Ужгород, 1987; Стихія. К., 1987; Рос. перекл. — Верховинцы. М., 1968; Каменный идол. М., 1973; Жизнь — минуты, годы... М., 1981; Такая любовь. — Стихия. М., 1990.

■ Літ.: Кравченко І. Є. Очима, серцем верховинця. В кн.: Мейгеш Ю. Верховинці. — Кам'яний ідол. Ужгород, 1987.

В. С. Поп.