МИХЕЇВ Кость Єгорович

МИХЕ́ЇВ Кость Єгорович

• МИХЕЇВ Кость Єгорович

(6.III 1927, с. Станіслав, тепер Білозерського району Херсонської області — 12.III 1994, Донецьк)

- український письменник, засл. працівник культури України з 1983. Закін. 1962 ВПШ (Київ). З 1951 — на парт. і журналіст. роботі, в 1972 — 89 працював у журн. "Донбас" (з 1984 — гол. ред.). Віршовані гуморески, епіграми, мініатюри-діалоги, репліки, мікробайки, заримовані нар. анекдоти і бувальщини М. ввійшли до збірок "Яка совість, така й честь" (1961), "Вузлики на пам'ять" (1968), "Виховний момент" (1973), "Сімейна розмова" (1977), "Густим мазком" (1980) та ін. У повісті "Тоська" (1969) звернувся до вічної теми батьків і дітей. Сільській тематиці присвятив повісті "Між люди" (1977), "Смак хліба" (1978), "Відлуння", "Мідні труби" (обидві — 1984). Складні виробничі і моральні проблеми порушив у повісті "Престиж" (1982) і романі "Вертикаль" (1987). Для дітей написав зб. віршів "Дід Оксеник" (1974). Як художник-аматор проілюстрував ряд своїх збірок. Окр. вірші М. перекладено рос. мовою.

■ Літ.: Кичигін В. Громадянська позиція автора. "Радянська Донеччина", 1983, 2! грудня; Загнітко А. Золоте перо письменника. "Радянська Донеччина", 1987, 6 березня.

В. О. Дорошенко, В. О. Соболь.