МИЦИК Мирослав Федорович

МИ́ЦИК Мирослав Федорович

• МИЦИК Мирослав Федорович

(10.VII 1939, с. Вишнопіль, тепер Тальнівського р-ну Черкас. обл. — 25.III 1965, там же)

- укр. фольклорист, поет. Син Ф. О. Мицика. 1953 — 57 навч. у Тальянківському зоотехнікумі. Працював у пресі. Записував нар. творчість: частину матеріалів опубліковано у книжках серії "Українська народна творчість": "Жартівливі пісні" (1961), "Загадки" (1962), "Українські прислів'я та приказки" (1963), "Колядки та щедрівки" (1965), "Танцювальні пісні" (1972), "Казки про тварин" (1979), "Соціально-побутова казка" (1987) та ін. Підготував до друку зб. віршів "Пахощі землі" (не опубл.), добірку з якої вміщено в альм. "Вітрила" (1971). Упоряд. і видав літ. спадщину свого батька, написав про нього літ. нарис "Життя — горіння" (уривок з нього "Візьму своє слово, як зброю..." опубл. в газ. "Літературна Україна" 22 червня 1971). Зібрані М. матеріали зберіг. в ІМФЕ АН України.

■ Літ.: Дмитренко М. К. Мирослав Федорович Мицик. В кн.: Дмитренко М. К'. Збирачі народних перлин. К., 1989.

В. Ф. Мицик.