МОВЧАН Єгор Хомич

МОВЧА́Н Єгор Хомич

• МОВЧАН Єгор Хомич

[19.IV (1.V) 1898, с. Велика Писарівка, тепер смт Сум. обл. — 22.III 1968, Київ]

- укр. кобзар. У дитинстві осліп від віспи. Вчився у Харкові в школі для сліпих дітей. Першим учителем був кобзар С. Пасюга, який у Катеринославі познайомив його з Д. Яворницьким. В Охтирці зустрічався з кобзарями М. Кравченком, П. Древченком, П. Гащенком, від них перейняв багато дум та нар. пісень. Учасник 1-ї республ. наради кобзарів та лірників (1939, Київ), 4-го Міжнар. з'їзду славістів (Москва, 1958). Грав у етногр. ансамблі кобзарів (Київ). Репертуар М. складався з дум, істор., побутових, жартівливих нар. пісень, а також пісень на слова Т. Шевченка ("Заповіт", "Ой три шляхи широкії", "Думи мої", "Зоре моя вечірняя", "Ой не п'ються пива-меди". М. — автор музики) і нар. пісень, присвяч. поетові ("Зійшов місяць", "На високій дуже кручі"). Разом з групою кобзарів написав поему "Слава Кобзареві" (1940) з нагоди 100-річчя виходу в світ першого видання "Кобзаря". Свою кобзу передав до Шевченківського національного заповідника у Каневі. М. Рильський 1959 присвятив М. вірш "Єгор Мовчан у Параски Амбросій". Магнітофонні записи репертуару М. зберіг. у фондах ІМФЕ АН України.

■ Літ.: Рильський М. Т., Лавров Ф. І. Кобзар Єгор Мовчан. К., 1958; Лавров Ф. Кобзар Єгор Мовчан на IV Міжнародному з'їзді славістів. "Народна творчість та етнографія", 1963, № 3; Правдюк А. Кобзарь Егор Мовчан. М., 1966; Кирдан Б., Омельченко А. Народні співці-музиканти на Україні. К., 1980; Лавров Ф. Кобзарі. К., 1980; Бугаевич 1. Історія однієї думи. "Соціалістична культура", 1990, № 4 — 5; Ющенко О. Кобзар Єгор Мовчан не міг мовчати... "Слово і час", 1990, № 10.

М. П. Полотай.