МУТАНАББІ Абу-т-Тайїб Ахмед Ібн-аль-Хусейн

МУТАНА́ББІ Абу-т-Тайїб Ахмед Ібн-аль-Хусейн

• МУТАНАББІ Абу-т-Тайїб Ахмед Ібн-аль-Хусейн

(аль-Мутанаббі)

(915, м. Куфа — 23.ІХ 965, побл. м. Нуманія)

- араб. поет. Один з класиків середньовіч. араб. л-ри. Творив при дворах араб. володарів, зокрема належав до гуртка еміра Сейф-ад-Доуля в Алеппо (948 — 57). Автор дивану (складається з 289 касид та поетичних уривків), вважається неперевершеним майстром панегірика, виступав також у жанрах сатири тощо. Спадщину М. за часом створення ділять на 5 циклів: "Шамійат" — панегірики високопоставленим особам; "Сейфійат" (обидва — 948 — 57) — вірші про ідеального правителя; інші : — "Кяфурійат" (957 — 62), "Амідійат", "Ададійат" (обидва — 962 — 65). Виступав як оновлювач середньовіч, араб.ької поезії на основі етич. та естет. традицій бедуїнів. Для творів М. характерні енергійний стиль, віртуозне володіння мовою, афористичність, образність. Справив помітний вплив на розвиток араб. і перс. поезії. Творчість М. вивчав і перекладав його вірші рос. мовою А. Кримський.

♦ Тв.: Рос. перекл. — [Вірші]. В кн.: Арабская поэзия средних веков. М., 1975.

■ Літ.: Крачковский И. Ю. Аль-Мутанабби и Абу-л-Ала. В кн.: Крачковский И. Ю. Избранные сочинения, т. 2. М. — Л., 1956.

Ю. М. Кочубей.