МУШИНКА Микола Іванович

МУШИ́НКА Микола Іванович

• МУШИНКА Микола Іванович

(псевдоніми — Микола Вірук, Микола Гнатюківський, Микола Пастушенко, Петро Ігорчук та ін.; 20.II 1936, с. Курів Бардіївського окр., Сх. Словаччина)

- укр. фольклорист, етнограф, літературознавець, мистецтвознавець і бібліограф у Словаччині, кандидат філол. наук з 1967. Закін. 1960 Праз. ун-т. Працював у Кабінеті україністики філос. ф-ту (Пряшів) Кошиц. ун-ту (тепер н.-д. відділення кафедри укр. мови та л-ри). Член Словац. етногр. т-ва при Словац. АН і Міжнар. комісії по дослідженню нар. культури Карпат та Балкан, дійсний член НТШ у Львові з 1989, голова Асоціації україністів Словаччини з 1990. Ініціатор видання та гол. ред. перших чотирьох книжок "Наукового збірника Музею української культури у Свиднику". За протест проти введення 1968 військ Варшав. договору в Чехо-Словаччину зазнав утисків, був відлучений від участі в науковому і літ. житті. Збирає і досліджує фольклор укр. населення Сх. Словаччини. Окремо вийшли його книжки: "З українського фольклору Східної Словаччини" (1963), "З глибини віків. Антологія усної народної творчості українців Східної Словаччини" (1967), "Срібна роса. Репертуар народної співачки Анці Ябур із Стащина" (1975). Має кілька праць про наук. діяльність В. Гнатюка — "В. Гнатюк — перший дослідник життя і народної культури русинів-українців Югославії" (1967). "В. Гнатюк — дослідник фольклору Закарпаття" (1975), "Володимир Гнатюк. Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства" (1987). Уклав повну "Бібліографію друкованих праць В. Гнатюка" (1987). Вивчає також матеріальну й духовну культуру та пісенність українців (лемків) у Польщі, українців-русинів у Югославії: "Матеріальна та духовна культура південних лемків", "Фольклор руснацох Войводини" (обидві — 1988). Автор праць про маловідомих дослідників і популяризаторів укр. культури за межами України (Ф. Тіхого, Ф. Заплетала, Ф. Главачка, М. Врабеля, Д. Вислоцького, В. Лібовицького), про письменників (О. Духновича, О. Олеся, Е. Кубека), художників (О. Новаківського, І. Голубовського, І. Кулеця), вчених-філологів (І. Панькевича, О. Зілинського, Ф. Колессу, П. Богатирьова, К. Заклинського). Видав книжку екслібрисів "Книжковий знак шестидесятників" (Баунд-Брук, побл. Нью-Йорка, 1972). В наук.-публіцистичних статтях виступає за збереження самобутності нар. культури укр. населення Сх. Словаччини.

■ Літ.: Мишанич О. З глибини віків. "Вітчизна", 1968, № 8; Гривняк Ю. Микола Мушинка, вирни приятель русинох Югославиї. "Нова думка" (Вуковар), 1986, № 53.

О. В. Мишанич.