аплікація
апліка́ція
• аплікація
(лат. applicatio — приєднання)
- включення в текст худож. твору цитати — прислів'я, відомого вислову, уривка з ін. твору (інколи у зміненому вигляді). В давній укр. л-рі А. відома як один з прийомів бароккового красномовства. Іоаникій Галятовський у трактаті "Ключъ разумЂнія" (Львів, 1665) радить: "Треба читати книги о звірох, птахах, гадах, рыбах, деревах, зелах, каменях и розмаитых водах..., уважати их натуру, власности и скутки и все тоє собе нотовати и апплековати до своей речи". Прийом А. використовується і в рад. поезії — напр. у М. Рильського: "Ніби на гравюрі Хокусаї, // Ліс грабовий золотом цвіте, // Щоголівське небо нависає// Над землею — „синє та не те"". Тут М. Рильський включає в свій текст рядок із вірша Я. Щоголева "Осінь".
М. М. Сулима.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)