аплікація
АПЛІКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Виготовлення орнаментів чи яких-небудь художніх зображень нашиванням або наклеюванням на що-небудь різнокольорових клаптиків тканини, паперу.
До поширених технік оздоблення хутряних виробів належить аплікація сап'яном чи сукном (з наук.-попул. літ.).
2. Виріб, створений таким способом.
По стінах – над ліжком.., над канапкою, де тільки можна було повісити, – килимки-аплікації (А. Головко);
На місці стіни з каміння – виникає міська кімната .. Серветочки, аплікації на стіні, вироби з черепашок на комоді (Ю. Яновський).
3. мед. Накладання на хворий орган або місце певних речовин з лікувальною метою.
Завдяки аплікаціям з глини на місцях розташування хворих органів (у ділянці серця, на шиї, животі тощо) можна позбутися болю (із журн.);
Усе ширше застосовуються в лікувальній практиці ентеросорбенти для внутрішнього вживання та аплікації з сорбентів, зокрема при травмах і опіках (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)