апосіопеза
апосіопе́за
• апосіопеза
(грец. 'αποσιώπησις, букв. — умовчання)
- стилістична фігура; незакінчене, раптово обірване речення, не висловлена до кінця думка. Найчастіше використовується в прямій мові персонажів, у ліричних віршах, виступаючи як один із засобів розкриття психологічного стану героя. Напр.:
А я вже думав одружитись, І веселитися, і жить, Людей і господа хвалить... А довелося...
(Т. Шевченко. "Варнак").
Ф. Д. Пустова.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)