апосіопеза

апосіопе́за

• апосіопеза

(грец. 'αποσιώπησις, букв. — умовчання)

- стилістична фігура; незакінчене, раптово обірване речення, не висловлена до кінця думка. Найчастіше використовується в прямій мові персонажів, у ліричних віршах, виступаючи як один із засобів розкриття психологічного стану героя. Напр.:

А я вже думав одружитись,   І веселитися, і жить,   Людей і господа хвалить...   А довелося...

(Т. Шевченко. "Варнак").

Ф. Д. Пустова.