апофазія

• апофазія

(від грец. 'απόφασις — заперечення) — композиційний і стилістичний прийом, що полягає в енергійному запереченні раніше висловленого міркування, гадки в межах мовної партії однієї й тієї ж особи (власне автора, ліричного персонажа тощо).

... Кожний умира, і ряд віків   Його без жалю забуттям покриє.   О, що кажу я? Що кажу? Хіба ж   Усіх покрило забуття собою?   Хіба таких на світі не було.   Що їх ім'я віки переживає?

(В. Самійленко. "Герострат").

А. відображає суперечливе становлення думки суб'єкта і відіграє значну роль у побудові медитативної форми (див. Медитація).

М. П. Бондар.