дискографія —
дискогра́фія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
дискографія —
I дискогр`афія-ї, ч. Складання простих і розширення каталогів грамофонних платівок, їхніх покажчиків. II дискограф`ія-ї, ж. Методика контрастного рентгенологічного дослідження міжхребцевих дисків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дискографія —
(від фр. disque — диск, платівка та гр. grapho — пишу)- опис змісту і оформлення платівок, каталоги, переліки, розділи періодики з анотованими списками дисків, записами видатних виконавців, нотографією, викладом змісту, рецензії, книги тощо.
Словник-довідник музичних термінів
дискографія —
дискогра́фія (від диск і ...графія) складання простих та розширених каталогів грамофонних пластинок, їхніх покажчиків.
Словник іншомовних слів Мельничука