дискографія — Орфографічний словник української мови

дискографія — I дискогр`афія-ї, ч. Складання простих і розширення каталогів грамофонних платівок, їхніх покажчиків. II дискограф`ія-ї, ж. Методика контрастного рентгенологічного дослідження міжхребцевих дисків. Великий тлумачний словник сучасної мови
дискографія — (від фр. disque — диск, платівка та гр. grapho — пишу)- опис змісту і оформлення платівок, каталоги, переліки, розділи періодики з анотованими списками дисків, записами видатних виконавців, нотографією, викладом змісту, рецензії, книги тощо. Словник-довідник музичних термінів
дискографія — • дискографія - див. Фонограми літературні. Українська літературна енциклопедія
дискографія — дискогра́фія (від диск і ...графія) складання простих та розширених каталогів грамофонних пластинок, їхніх покажчиків. Словник іншомовних слів Мельничука