етюд
етю́д
• етюд
в літературі (від франц. étude — вправи, вивчення) — жанр, невеликий, переважно прозовий безсюжетний твір настроєвого характеру, в якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутр. стан людини, нерідко на тлі співзвучного пейзажу. Зразки Е. в дожовтн. укр. прозі — "Лялечка", "Невідомий", "Цвіт яблуні" М. Коцюбинського, "Вечірня година", "Засідання", "Дорога" В. Стефаника; в українській рад. прозі — "Ми з тобою не зустрілись у Вавілоні" Є. Гуцала, "Три зозулі з поклоном" Григора Тютюнника, "Низько пов'язана" М. Вінграновського. Драм. Е. — коротка одноактна п'єса: "Зимовий вечір" М. Старицького, "Прощання" Лесі Українки. Див. також Образок, Шкіц.
Л. Р. Світайло.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)