Значення в інших словниках
-
етюд —
(фр. etude) невелика частина художнього твоpу, що є деталлю i може iснувати окpемо.
Словник стилістичних термінів
-
етюд —
(картини) шкіц, ескіз, начерк, нарис; (малюнок з натури) образок; (музичний) п'єска, вправа.
Словник синонімів Караванського
-
етюд —
[еит'уд] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў
Орфоепічний словник української мови
-
етюд —
-а, ч. 1》 Твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення в процесі роботи над картиною, скульптурою і т. ін. 2》 Невеликий літературний твір, присвячений якому-небудь окремому питанню.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
етюд —
Нарис, див. ескіз
Словник чужослів Павло Штепа
-
етюд —
(фр. etude вивчення) — 1. Інструктивна вправа для розвитку виконавської (переважно інструментальної) техніки. (М.Клементі, Р.Крейцера, К.Черні та ін.). 2. Високохудожні концертні п’єси (Е. для фортепіано Б.Бартока, Й.Брамса, М.Лисенка, Ф.Ліста...
Словник-довідник музичних термінів
-
етюд —
• етюд в літературі (від франц. étude — вправи, вивчення) — жанр, невеликий, переважно прозовий безсюжетний твір настроєвого характеру, в якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутр.
Українська літературна енциклопедія
-
етюд —
етю́д (франц. etude, від лат. studium – старанність, заняття) 1. В образотворчому мистецтві – первісний допоміжний малюнок, виконаний з натури, для майбутнього твору. 2. Музична навчальна п’єса.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
етюд —
Навчальний музичний твір для певного інструменту; концертний фортепіанний е. започаткував Ф. Шопен.
Універсальний словник-енциклопедія
-
етюд —
ЕСКІ́З (малюнок, картина тощо, в яких накреслюються тільки загальні риси того, що має бути зображено; попередня редакція літературного або музичного твору і т. ін.), ЕТЮ́Д, НА́ЧЕРК, ШКІЦ, ЗАРИСО́ВКА рідко; КРОКІ́ спец.
Словник синонімів української мови
-
етюд —
Етю́д, -да; етю́ди, -дів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
етюд —
ЕТЮ́Д, а, ч. 1. Твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення в процесі роботи над картиною, скульптурою і т. ін. Кращі художники-демократи на живому матеріалі..
Словник української мови в 11 томах