зачин
зачи́н
• зачин
- традиц. поетична формула, якою починаються казки, билини, замовляння тощо. З. безпосередньо підводить слухачів до сприймання нар. твору. Приклади З. у казках: "Було це за царя Панька, як була земля тонка, — пальцем проткнеш і воду п'єш", "Були собі дід і баба"; у билинах: "Во славном во городе во Киеве, у ласкового князя у Владимира...". У билинах т. з. київського циклу З. іноді розгортається до самост. епізоду (напр., бенкет у князя Володимира, хвастощі гостей на бенкеті). Часто З. починається зав'язка епічного твору.
Б. П. Кирдан.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)