колізія художня

колі́зія художня

• колізія художня

(лат. collisio — зіткнення)

- суперечливий рух ідей, поглядів, характерів, почуттів, прагнень, який визначає дії та вчинки персонажів літ. твору. Термін "колізія" вперше вжив Г. Гегель у праці "Лекції з естетики" (1818 — 31). Специфічної форми К. х. набуває у ліриці, де автор (або ліричний герой), висловлюючи свої почуття й думки, завжди відстоює позицію, яка може мати суперечливий, отже колізійний, характер. У творах багатопланових (епопеях, романах, драмах та ін.) з колізій формується конфлікт художній. Нерідко у творах з однолінійними сюжетами (оповіданнях, повістях, поемах, водевілях тощо) К. х. є способом втілення ідеї художньої, тобто повністю переростає в конфлікт художній. У процесі розгортання колізій виявляються динаміка сюжетної дії і розвиток характерів персонажів, життєва й художня правда яких визначає міру правдивості і мистецької цінності літ. твору загалом. Поняття "колізія художня" і "конфлікт художній" теоретично розроблені недостатньо. У найзагальніших рисах суть відмінності К. х. від конфлікту художнього полягає в тому, що конфлікт лежить в основі задуму твору. Колізії ж — це (майже завжди) лише допоміжні ланки для найповнішого вияву конфлікту художнього. Отже, К. х. як категорія належить передусім до сфери сюжетної, а конфлікт — до ідейно-тематичної, хоч між ними існує і дуже складний зв'язок, зумовлений органічною єдністю всіх худож. компонентів твору.

■ Літ.: Бочаров С. Г. Характеры и обстоятельства. В кн.: Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении, т. 1. М., 1962; Волинський П. К. Основи теорії літератури. К., 1962; Погрибный А. Г. Художественный конфликт и развитие современной советской прозы. К., 1981.

В. П. Лета.