монгольська мова

монго́льська мо́ва

• монгольська мова

- мова монголів, які живуть у МИР (осн. населення), а також у Внутр. Монголії та деяких ін. провінціях КНР. Розмовляє нею понад 4,8 млн. чол. Належить до монг. мов. Має кілька діалектів. Склалася в 14 — 16 ст. на основі халхаського діалекту. Найранішим зразком монг. писемності вважається напис на т. з. Чингісовому камені (датується 1219 — 25). Перший писемний твір М. м. — "Потаємне сказання" (1240). Писемною літературною мовою є старописемна монгольська мова. З 13 ст. монголи користувалися письмом (у Внутр. Монголії користуються й тепер), ств. на основі уйгур. алфавіту. 1945 здійснено перехід писемності на рос. графіку. М. м. розвивається монгольська література.

■ Літ.: Ковалевский О. Монгольско-русско-французский словарь, т. 1 — 3. Казань, 1844 — 49; Тодаева Б. Х. Грамматика современного монгольского языка. Фонетика и морфология. М., 1951; Ринчинэ А. Р. Учебник монгольского языка. М., 1952; Монгольско-русский словарь. М., 1957; Санжеев Г. Д. Современный монгольский язык. М., 1960; Касьяненко З. К. Современный монгольский язык. Л., 1968.

І. О. Дяченко.