містерія
місте́рія
• містерія
(від грец. μυστήριον — таємниця, таїнство, обряд)
- середньовічна західноєвроп. віршована реліг. драма. Розвинулась у 13 ст. з літургійної драми. В 14 — 16 ст. вийшла із соборів на площі міст Франції, Італії, Англії, Німеччини, Нідерландів. З повч.-осв. і моралізатор. метою у М. розроблялися бібл. сюжети й мотиви — від створення світу до Страшного Суду ("Містерія Старого Завіту", "Містерія страстей Господніх" тощо), іноді — на істор. тематику ("Жанна д'Арк"). Реліг. чи істор. дія поєднувалася в М. з інтермедіями. У святкові та ярмаркові дні на великій сцені просто неба у М. грали десятки, а то й сотні акторів-аматорів, переважно ремісників. Іноді М. складалися з багатьох п'єс, мали десятки тисяч вірш. рядків. М. була улюбленим нар. видовищем; лицедії виступали в різноманітних костюмах, постановки були пишними, з яскравими театр. ефектами. У серед. 16 ст. М. заборон. церквою за відхід від каноніч. Святого письма та за профанацію реліг. дійств. В укр. л-рі М. модифікувалися в шкільній драмі 17 — 18 ст. — п'єсах різдвяного і великоднього циклів, міраклях, мораліте. Термін "містерія", на означення літ. жанру, вживали Т. Шевченко ("Великий льох"), В. Маяковський ("Містерія-буф") та ін.
■ Літ.: Мистерия. В кн.: Хрестоматия по истории западноевропейского театра, т. 1. М., 1953; Бояджиев Г. Н. Мистерия. В кн.: История западно-европейского театра, т. 1. М., 1956.
Л. Є. Махновець.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)