інтерпретація
інтерпрета́ція
• інтерпретація
(від лат. interpretatio — пояснення, трактування)
літературна — тлумачення літ. твору з метою осягнення його змісту та ідейно-худож. концепції. І. буває: 1) Художня — як продукт вторинної худож. діяльності, створюваний на основі первинної; це — переклади з мови одного мист-ва на мову іншого (з мови худож. л-ри на мову кіно, музики, хореографії, скульптури та ін.), ремінісценції, пародії, інсценізації. Оригінальність літ. трактування в І. не повинна виходити за межі худож. змісту первинного твору, І. якого може змінюватися залежно від творчої індивідуальності того, хто інтерпретує. 2) Літ.-критична та літературознавча, що визначаються насамперед світоглядом інтерпретатора, рівнем заглиблення в конкретне худож. явище, індивідуальним стилем, напрямом і рівнем розвитку філос.-естетич. думки та худож. творчості доби і т. п.
■ Літ.: Гуренко Е. Г. Проблеми художественной интерпретации (философский анализ). Новосибирск, 1982.
К. П. Фролова.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)