Символ смерти і неуцтва, час завершення робіт вільних мулярів.
Короткий словник вільномулярських назв, термінів і знаків
Значення в інших словниках
північ —
пі́вніч 1 іменник жіночого роду частина світу пі́вніч 2 іменник жіночого роду середина ночі
Орфографічний словник української мови
північ —
I -ночі. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна півдню; напрям, протилежний південному; місцевість, край з холодним кліматом. Темно надворі, зоря не зоріє, Вітер холодний од півночі віє (П.Куліш); Гетьманський ридван котився на північ (Б.
Літературне слововживання
північ —
12 година ночі; ФР. ніч <н. глупа північ>; (сторона світу) мор. норд, ЖМ. холодні сторони <�краї>; (Далека) ІД. Арктика.
Словник синонімів Караванського
північ —
[п’іўн'іч] -ноч'і, ор. -н'іч':у
Орфоепічний словник української мови
північ —
I -ночі, ж. Час на межі двох діб, який відповідає 12-ій годині ночі. || Пізня ніч. II -ночі, ж. 1》 Одна з чотирьох сторін світу; прот. південь. || Напрямок, бік, протилежні півдню. || Частина материка, країни і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
північ —
ПІ́ВНІЧ¹, ночі, ж. Час на межі двох діб, який відповідає 12 годинам ночі. В північ самую глухую Еней, лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую (І. Котляревський); – Куди ти, – кажу, – налагодивсь оце йти! Вже ж з півночі звернуло (І.
Словник української мови у 20 томах
північ —
глу́па ніч (пі́вніч). Пізній час ночі. Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі (І. Нечуй-Левицький); Хай не святенниця, недоторка,— а так шалатися в глупу ніч! (Л. Костенко); Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (П. Грабовський).
Фразеологічний словник української мови
північ —
ПІ́ВНІЧ (напрямок, бік, протилежний півдню; північна частина якоїсь місцевості, країни; місцевість, край з холодним кліматом), ОПІ́ВНІЧ поет., заст., ПОЛУНІ́Ч заст.; НОРД спец. (про напрямок вітру, хвиль тощо).
Словник синонімів української мови
північ —
Пі́вніч, -ночі, -ночі, -ніччю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
північ —
ПІ́ВНІЧ¹, ночі, ж. Час на межі двох діб, який відповідає 12 годинам ночі. В північ самую глухую Еней, лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую (Котл., І, 1952, 212); — Куди ти, — кажу, — налагодивсь оце йти! Вже ж з півночі звернуло (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
північ —
Північ, -ночі м. 1) Полночь. Нема мого миленького, що карії очі, ні з ким мені розмовляти, сидя до півночі. Мет. 2) Сѣверъ. А там далі, на північ, на високому шпилі стояла церква. Левиц. Пов. 4.
Словник української мови Грінченка