північ

пі́вніч

I -ночі, ж.

Час на межі двох діб, який відповідає 12-ій годині ночі.

|| Пізня ніч.

II -ночі, ж.

1》 Одна з чотирьох сторін світу; прот. південь.

|| Напрямок, бік, протилежні півдню.

|| Частина материка, країни і т. ін., розташована в напрямку, протилежному півдню.

2》 Місцевість, край з холодним кліматом.

|| (з великої літери). Краї материків Євразії та Північної Америки, розташовані в зоні холодного клімату; полярна область земної кулі, Арктика.

Крайня (Далека) Північ — полярна область земної кулі, Арктика.

Значення в інших словниках

1. північ — пі́вніч 1 іменник жіночого роду частина світу пі́вніч 2 іменник жіночого роду середина ночі  Орфографічний словник української мови
2. північ — I -ночі. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна півдню; напрям, протилежний південному; місцевість, край з холодним кліматом. Темно надворі, зоря не зоріє, Вітер холодний од півночі віє (П.Куліш); Гетьманський ридван котився на північ (Б.  Літературне слововживання
3. північ — 12 година ночі; ФР. ніч <н. глупа північ>; (сторона світу) мор. норд, ЖМ. холодні сторони <�краї>; (Далека) ІД. Арктика.  Словник синонімів Караванського
4. північ — [п’іўн'іч] -ноч'і, ор. -н'іч':у  Орфоепічний словник української мови
5. Північ — Символ смерти і неуцтва, час завершення робіт вільних мулярів.  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
6. північ — ПІ́ВНІЧ¹, ночі, ж. Час на межі двох діб, який відповідає 12 годинам ночі. В північ самую глухую Еней, лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую (І. Котляревський); – Куди ти, – кажу, – налагодивсь оце йти! Вже ж з півночі звернуло (І.  Словник української мови у 20 томах
7. північ — глу́па ніч (пі́вніч). Пізній час ночі. Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі (І. Нечуй-Левицький); Хай не святенниця, недоторка,— а так шалатися в глупу ніч! (Л. Костенко); Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (П. Грабовський).  Фразеологічний словник української мови
8. північ — ПІ́ВНІЧ (напрямок, бік, протилежний півдню; північна частина якоїсь місцевості, країни; місцевість, край з холодним кліматом), ОПІ́ВНІЧ поет., заст., ПОЛУНІ́Ч заст.; НОРД спец. (про напрямок вітру, хвиль тощо).  Словник синонімів української мови
9. північ — Пі́вніч, -ночі, -ночі, -ніччю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. північ — ПІ́ВНІЧ¹, ночі, ж. Час на межі двох діб, який відповідає 12 годинам ночі. В північ самую глухую Еней, лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую (Котл., І, 1952, 212); — Куди ти, — кажу, — налагодивсь оце йти! Вже ж з півночі звернуло (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
11. північ — Північ, -ночі м. 1) Полночь. Нема мого миленького, що карії очі, ні з ким мені розмовляти, сидя до півночі. Мет. 2) Сѣверъ. А там далі, на північ, на високому шпилі стояла церква. Левиц. Пов. 4.  Словник української мови Грінченка