аналіз

Анализ — analysis — Analyse — 1) Метод дослідження, що полягає в мисленому або практичному розчленуванні цілого на складові частини. Протилежне — синтез. 2) Уточнення логічної форми (будови, структури) міркування засобами формальної логіки. 3) У збагаченні к.к. — процес дослідження вихідної сировини та продуктів збагачення з метою визначення їх складу, властивостей, придатності для переробки і використання, оцінки ефективності збагачення як в цілому, так і в окремих технологічних операціях. 4) Синонім наукового дослідження взагалі. Див. технічний аналіз, фракційний аналіз, якісний аналіз, кількісний аналіз, атомно-флуоресцентний аналіз, седиментаційний аналіз, спектральний аналіз, ситовий аналіз, титриметричний аналіз, газовий аналіз, мікроскопічний аналіз, турбідіметрія, елементний аналіз, люмінесцентний аналіз, люмінесцентно-бітумний аналіз, магнітний аналіз, математичний аналіз, мінералогічний аналіз, петрографічний аналіз, пробірний аналіз, радіографічний аналіз, радіометричний аналіз, рентгеноструктурний аналіз, фазовий аналіз, хімічний аналіз, експрес-аналіз, нейтронний гамма-метод. Кожен А. виконується за відповідними стандартними методиками.

Значення в інших словниках

1. аналіз — ана́ліз іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аналіз — [анал'із] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў  Орфоепічний словник української мови
3. аналіз — -у, ч. 1》 Метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини; прот. синтез. || Розгляд чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. аналіз — АНА́ЛІЗ, у, ч. 1. Метод наукового дослідження, що полягає в розчленуванні цілого на складові елементи; протилежне синтез (у 1 знач.). Аналіз – це мисленнєве розчленування предмета або явища, виділення окремих його частин, ознак, властивостей (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. аналіз — (англ. analysis) розкладання цілого в трудовому процесі на його складові елементи і пояснення принципів, на підставі яких цей поділ відбувся (Ф. Гілбрет).  Економічний словник
6. аналіз — ана́ліз (від грец. άνάλυσις – розклад, розчленування) 1. Метод дослідження, що полягає в мисленому або практичному розчленуванні цілого на складові частини. Протилежне – синтез.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. аналіз — I (аналітична реакція, реакція розкладу) хіміч. реакція, полягає у розкладанні хіміч. сполуки на простіші речовини; відбувається за схемою АБ = А + Б, напр., розклад оксиду ртуті на складові елементи: 2НgO = 2Hg + O2.  Універсальний словник-енциклопедія
8. аналіз — див. аналіз і синтез  Філософський енциклопедичний словник
9. аналіз — АНА́ЛІЗ (вивчення, дослідження чого-небудь шляхом розкладу його на складові частини), РО́ЗГЛЯД, РО́ЗБІ́Р. При аналізі словників дожовтневого часу слід пам'ятати, що словники укладали живі люди, отже...  Словник синонімів української мови
10. аналіз — АНА́ЛІЗ, у, ч. 1. Метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини; протилежне синтез. Проходять [у "Бориславських оповіданнях" І.  Словник української мови в 11 томах
11. аналіз — рос. анализ (грец. analysis — розкладання, розчленування) — взаємопов'язані й взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів.  Eкономічна енциклопедія