аналіз
АНА́ЛІЗ, у, ч.
1. Метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини; протилежне синтез.
Проходять [у "Бориславських оповіданнях" І. Франка] живі люди, ярко змальовані, в світлі тонкого психологічного аналізу (Коцюб., III, 1956, 38);
Аналіз — це мислене розчленування предмета або явища, виділення окремих його частин, ознак, властивостей (Психол., 1956, 125);
// Розгляд чого-небудь.
На комсомольських зборах Андросов за наказом Руднєва зробив аналіз операції і подав список товаришів для нагороди (Шер., Молоді месники, 1949, 64).
2. Визначення складу і властивостей якої-небудь речовини, дослідження їх.
Зробив мені він [лікар].. аналіз мокроти (Л. Укр., V, 1956, 389);
Він зробив хімічний аналіз багатьох гірських порід (Видатні вітч. географи.., 1954, 46).
Словник української мови (СУМ-11)