детектор

Детектор — detector — Detektor, Nachweisgerät, Fühler — 1) Пристрій або речовина для визначення та перетворення енергії чи фізичного поля (випромінювання) в інший вид енергії, зручний для індикації, подальшої реєстрації та вимірювання. 2) Пристрій для детектування електричних коливань. 3) Прилад для виявлення різних фізичних явищ, реєстрації -частинок, рентгенівського (пулюєвого) та -випромінювання, нейтронів, протонів тощо. 4) Чутливий елемент або вимірювальний перетворювач вимірювального пристрою. 5) Прилад для визначення складу газових сумішей.

За допомогою Д. визначають склад випромінювання, вимірюють його інтенсивність, спектр енергій частинок, вивчають процеси взаємодії швидких частинок з атомними ядрами і процеси розпаду нестабільних частинок.

Значення в інших словниках

1. детектор — дете́ктор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. детектор — -а, ч. 1》 Пристрій для перетворювання електричних коливань. 2》 Пристрій для виявлення радіоактивного, теплового, світлового і т. ін. випромінювання. 3》 Прилад для визначення складу газових сумішей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. детектор — Виявлячка, вказівка  Словник чужослів Павло Штепа
4. детектор — дете́ктор (лат. detector – відкривач, від detego – виявляю) 1. Пристрій для детектування електричних коливань. 2. Прилад для виявлення різних фізичних явищ, частинок і проміння.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. детектор — ДЕТЕ́КТОР, а, ч. Пристрій у радіоприймачі для перетворювання коливань високої частоти в коливання низької частоти. Вивчення електричних властивостей кремнію та германію одразу ж привело до поліпшення якості детекторів, дуже потрібних для радіолокації (Наука.., 2, 1958, 9).  Словник української мови в 11 томах