детектор

дете́ктор

(лат. detector – відкривач, від detego – виявляю)

1. Пристрій для детектування електричних коливань.

2. Прилад для виявлення різних фізичних явищ, частинок і проміння.

Значення в інших словниках

1. детектор — дете́ктор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. детектор — Детектор — detector — Detektor, Nachweisgerät, Fühler — 1) Пристрій або речовина для визначення та перетворення енергії чи фізичного поля (випромінювання) в інший вид енергії, зручний для індикації, подальшої реєстрації та вимірювання.  Гірничий енциклопедичний словник
3. детектор — -а, ч. 1》 Пристрій для перетворювання електричних коливань. 2》 Пристрій для виявлення радіоактивного, теплового, світлового і т. ін. випромінювання. 3》 Прилад для визначення складу газових сумішей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. детектор — Виявлячка, вказівка  Словник чужослів Павло Штепа
5. детектор — ДЕТЕ́КТОР, а, ч. Пристрій у радіоприймачі для перетворювання коливань високої частоти в коливання низької частоти. Вивчення електричних властивостей кремнію та германію одразу ж привело до поліпшення якості детекторів, дуже потрібних для радіолокації (Наука.., 2, 1958, 9).  Словник української мови в 11 томах