детектор

дете́ктор

(лат. detector – відкривач, від detego – виявляю)

1. Пристрій для детектування електричних коливань.

2. Прилад для виявлення різних фізичних явищ, частинок і проміння.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. детектор — дете́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. детектор — Детектор — detector — Detektor, Nachweisgerät, Fühler — 1) Пристрій або речовина для визначення та перетворення енергії чи фізичного поля (випромінювання) в інший вид енергії, зручний для індикації, подальшої реєстрації та вимірювання. Гірничий енциклопедичний словник
  3. детектор — -а, ч. 1》 Пристрій для перетворювання електричних коливань. 2》 Пристрій для виявлення радіоактивного, теплового, світлового і т. ін. випромінювання. 3》 Прилад для визначення складу газових сумішей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. детектор — Виявлячка, вказівка Словник чужослів Павло Штепа
  5. детектор — ДЕТЕ́КТОР, а, ч. Пристрій у радіоприймачі для перетворювання коливань високої частоти в коливання низької частоти. Вивчення електричних властивостей кремнію та германію одразу ж привело до поліпшення якості детекторів, дуже потрібних для радіолокації (Наука.., 2, 1958, 9). Словник української мови в 11 томах