1. Великий тлумачний словник сучасної мови

детектор

дете́ктор

-а, ч.

1》 Пристрій для перетворювання електричних коливань.

2》 Пристрій для виявлення радіоактивного, теплового, світлового і т. ін. випромінювання.

3》 Прилад для визначення складу газових сумішей.

4》 Чутливий елемент або вимірювальний перетворювач вимірювального пристрою.

Детектор брехні — прилад, який безперервно вимірює фізіологічні зміни та інші фізіологічні характеристики досліджуваного; за оцінками результатів роблять висновок про міру істинності його показань.

Піковий детектор — пристрій, що виділяє екстремальні значення вхідного сигналу (максимум та мінімум).

5》 спец., розм. Діод.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. детектор — дете́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. детектор — Детектор — detector — Detektor, Nachweisgerät, Fühler — 1) Пристрій або речовина для визначення та перетворення енергії чи фізичного поля (випромінювання) в інший вид енергії, зручний для індикації, подальшої реєстрації та вимірювання. Гірничий енциклопедичний словник
  3. детектор — Виявлячка, вказівка Словник чужослів Павло Штепа
  4. детектор — дете́ктор (лат. detector – відкривач, від detego – виявляю) 1. Пристрій для детектування електричних коливань. 2. Прилад для виявлення різних фізичних явищ, частинок і проміння. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. детектор — ДЕТЕ́КТОР, а, ч. Пристрій у радіоприймачі для перетворювання коливань високої частоти в коливання низької частоти. Вивчення електричних властивостей кремнію та германію одразу ж привело до поліпшення якості детекторів, дуже потрібних для радіолокації (Наука.., 2, 1958, 9). Словник української мови в 11 томах