детектор
ДЕТЕ́КТОР, а, ч. Пристрій у радіоприймачі для перетворювання коливань високої частоти в коливання низької частоти.
Вивчення електричних властивостей кремнію та германію одразу ж привело до поліпшення якості детекторів, дуже потрібних для радіолокації (Наука.., 2, 1958, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- детектор — дете́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- детектор — Детектор — detector — Detektor, Nachweisgerät, Fühler — 1) Пристрій або речовина для визначення та перетворення енергії чи фізичного поля (випромінювання) в інший вид енергії, зручний для індикації, подальшої реєстрації та вимірювання. Гірничий енциклопедичний словник
- детектор — -а, ч. 1》 Пристрій для перетворювання електричних коливань. 2》 Пристрій для виявлення радіоактивного, теплового, світлового і т. ін. випромінювання. 3》 Прилад для визначення складу газових сумішей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- детектор — Виявлячка, вказівка Словник чужослів Павло Штепа
- детектор — дете́ктор (лат. detector – відкривач, від detego – виявляю) 1. Пристрій для детектування електричних коливань. 2. Прилад для виявлення різних фізичних явищ, частинок і проміння. Словник іншомовних слів Мельничука