1. Словник української мови в 11 томах

детективний

ДЕТЕКТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до розкриття заплутаної таємниці, як правило, пов’язаної із злочином.

Дрезина несамовито загаркотіла й понеслась.. «Як у детективному фільмі…» випадково спало на думку (Ле, Міжгір’я, 1953, 282).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. детективний — детекти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. детективний — -а, -е. Стос. до розкриття заплутаної таємниці, зазвичай пов'язаної зі злочином. Детективна література (детектив) — вид літератури; твори з описом розкриття таємних історій, загадкових злочинів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. детективний — ДЕТЕКТИ́ВНИЙ (пов'язаний з розкриттям злочину), КРИМІНА́ЛЬНИЙ. Пінкертон заснував найбільше у світі детективне бюро, яке виконувало найрізноманітніші доручення своїх клієнтів (з журналу); Кримінальний сюжет. Словник синонімів української мови
  4. детективний — Детекти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)