Гірничий енциклопедичний словник

дудка

Дудка — pipe — Duckel, Lichtloch, Handsschacht — вертикальна гірнича виробка круглого чи овального перерізу (діаметр 0,8…1 м, глибина до 20 м), пройдена з поверхні до корисної копалини з метою її розвідки й розробки. Найбільш доцільна область застосування Д. — горизонтальні або пологі поклади невеликих рудних гнізд або лінз.

Гірничий енциклопедичний словник

Значення в інших словниках

  1. дудка — Ду́дка: — дрібна монета (2 австрійські крейцари) [51]  Словник з творів Івана Франка
  2. Дудка — Ду́дка прізвище  Орфографічний словник української мови
  3. дудка — Дуда, сопілка; (із стебла рослини) трубка; (стрілочника) <�сигнальний> ріг; П. тісний одяг.  Словник синонімів Караванського
  4. дудка — -и, ж. 1》 Народний духовий музичний інструмент у вигляді порожнистої трубки з отворами. 2》 Трубка з порожнистого стебла, стовбура рослини. 3》 спец. Сигнальний інструмент у вигляді трубки з розширеним кінцем. 4》 перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дудка — 1. Спільна назва народних духових інструментів з родини флейт — сопелі(бєл.), свирелі (рос.), сопілки (укр.) 2. Бєларуська дерев’яна подовжня флейта з свистковим пристроєм та отворами для зміни висоти звуку.  Словник-довідник музичних термінів
  6. дудка — И, ж., муз. Будь-який духовий інструмент. Бери свою дудку, пограємо! (Молоко).  Словник сучасного українського сленгу
  7. дудка — див. стебло  Словник синонімів Вусика
  8. дудка — СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм.  Словник синонімів української мови
  9. дудка — ДУ́ДКА, и, ж. 1. Народний духовий музичний інструмент у вигляді порожнистої трубки з отворами. Ой піду я лісом, лугом, Там мій милий оре плугом, Оре плугом, в дудку грає (Чуб., V, 1874, 15); З інструментів, які були популярні..  Словник української мови в 11 томах
  10. дудка — Дудка, -ки ж. 1) ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. К. ЧР. 219. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає. Стор. МПр. 154.  Словник української мови Грінченка