калібр

Калибр — (check) gauge — *Kaliber, Kalibermaß, Lehre – засіб контролю, який відтворює геометричні параметри елементів виробу, які визначаються заданими граничними лінійними чи кутовими розмірами і контактують з елементами виробу по поверхнях, лініях чи точках. К. є безшкальним засобом вимірювання. К. можна означити як міру, призначену для порівняння з нею розмірів, форми і розташування поверхонь деталей виробів з метою визначення їх придатності.

Значення в інших словниках

1. калібр — калі́бр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. калібр — -у, ч. 1》 спец. Діаметр каналу дула вогнепальної зброї. || Діаметр кулі, снаряда тощо. 2》 тех. Точний, визначений розмір яких-небудь предметів виробництва. 3》 род. -а, тех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. калібр — Розмір, гурик  Словник чужослів Павло Штепа
4. калібр — калі́бр (франц. calibre, від араб. каліб – форма) 1. Діаметр каналу ствола вогнепальної зброї, снаряда, кулі. 2. Безшкальний вимірювальний інструмент для перевірки форми, розмірів або взаємного розміщення частин виробів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. калібр — Діаметр гарматні, кулі, каналу цівки вогнепальної зброї; найбільший к. сучасної артилерійської зброї сягає бл. 400 мм.  Універсальний словник-енциклопедія
6. калібр — КАЛІ́БР (вимірювальний прилад); ШАБЛО́Н. Конфігурація профілю прокату визначається калібром (з журналу); Генрі Раусліт тільки що налагодив перевірку складних шаблонів (В. Собко).  Словник синонімів української мови
7. калібр — Калі́бр, -бру, -брові; -лі́бри, -брів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. калібр — КАЛІ́БР, у, ч. 1. спец. Діаметр каналу дула вогнепальної зброї. Артилерія всіх калібрів відкрила вогонь (Кучер, Дорога.., 1958, 99); Виявилось, що в його діда-коваля є старезна рушниця-катеринівка, четвертий калібр (Гончар, Тронка, 1963, 307)...  Словник української мови в 11 томах