калібр

Калибр — (check) gauge — *Kaliber, Kalibermaß, Lehre – засіб контролю, який відтворює геометричні параметри елементів виробу, які визначаються заданими граничними лінійними чи кутовими розмірами і контактують з елементами виробу по поверхнях, лініях чи точках. К. є безшкальним засобом вимірювання. К. можна означити як міру, призначену для порівняння з нею розмірів, форми і розташування поверхонь деталей виробів з метою визначення їх придатності.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

калібр — калі́бр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
калібр — -у, ч. 1》 спец. Діаметр каналу дула вогнепальної зброї. || Діаметр кулі, снаряда тощо. 2》 тех. Точний, визначений розмір яких-небудь предметів виробництва. 3》 род. -а, тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
калібр — Розмір, гурик Словник чужослів Павло Штепа
калібр — калі́бр (франц. calibre, від араб. каліб – форма) 1. Діаметр каналу ствола вогнепальної зброї, снаряда, кулі. 2. Безшкальний вимірювальний інструмент для перевірки форми, розмірів або взаємного розміщення частин виробів. Словник іншомовних слів Мельничука
калібр — Діаметр гарматні, кулі, каналу цівки вогнепальної зброї; найбільший к. сучасної артилерійської зброї сягає бл. 400 мм. Універсальний словник-енциклопедія
калібр — КАЛІ́БР (вимірювальний прилад); ШАБЛО́Н. Конфігурація профілю прокату визначається калібром (з журналу); Генрі Раусліт тільки що налагодив перевірку складних шаблонів (В. Собко). Словник синонімів української мови
калібр — Калі́бр, -бру, -брові; -лі́бри, -брів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
калібр — КАЛІ́БР, у, ч. 1. спец. Діаметр каналу дула вогнепальної зброї. Артилерія всіх калібрів відкрила вогонь (Кучер, Дорога.., 1958, 99); Виявилось, що в його діда-коваля є старезна рушниця-катеринівка, четвертий калібр (Гончар, Тронка, 1963, 307)... Словник української мови в 11 томах