калібр
калі́бр
(франц. calibre, від араб. каліб – форма)
1. Діаметр каналу ствола вогнепальної зброї, снаряда, кулі.
2. Безшкальний вимірювальний інструмент для перевірки форми, розмірів або взаємного розміщення частин виробів.
3. Товщина дроту й тонких металевих листів.
4. Розмір, рід, величина чого-небудь.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калібр — калі́бр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- калібр — Калибр — (check) gauge — *Kaliber, Kalibermaß, Lehre – засіб контролю, який відтворює геометричні параметри елементів виробу, які визначаються заданими граничними лінійними чи кутовими розмірами і контактують з елементами виробу по поверхнях... Гірничий енциклопедичний словник
- калібр — -у, ч. 1》 спец. Діаметр каналу дула вогнепальної зброї. || Діаметр кулі, снаряда тощо. 2》 тех. Точний, визначений розмір яких-небудь предметів виробництва. 3》 род. -а, тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- калібр — Розмір, гурик Словник чужослів Павло Штепа
- калібр — Діаметр гарматні, кулі, каналу цівки вогнепальної зброї; найбільший к. сучасної артилерійської зброї сягає бл. 400 мм. Універсальний словник-енциклопедія
- калібр — КАЛІ́БР (вимірювальний прилад); ШАБЛО́Н. Конфігурація профілю прокату визначається калібром (з журналу); Генрі Раусліт тільки що налагодив перевірку складних шаблонів (В. Собко). Словник синонімів української мови
- калібр — Калі́бр, -бру, -брові; -лі́бри, -брів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- калібр — КАЛІ́БР, у, ч. 1. спец. Діаметр каналу дула вогнепальної зброї. Артилерія всіх калібрів відкрила вогонь (Кучер, Дорога.., 1958, 99); Виявилось, що в його діда-коваля є старезна рушниця-катеринівка, четвертий калібр (Гончар, Тронка, 1963, 307)... Словник української мови в 11 томах