катастрофізм

Катастрофизм — catastrophism, convulsionism — *Katastrophismus, Katastrophenlehre, Katastrophentheorie – концепція в геології, згідно якої перетворення земної кори, зокрема її деформації, а також зміна складу органічного світу протікають катастрофічно швидко, протягом коротких відрізків геологічного часу, які відокремлені більш тривалими періодами спокою (стабільності). Виник в ХІХ ст. В кінці ХІХ ст. втратив своє значення.

Значення в інших словниках

1. катастрофізм — катастрофі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. катастрофізм — -у, ч. Метафізичне вчення, за яким розвиток земної кори й органічного світу відбувається внаслідок періодичних всеземних геологічних катастроф і потопів, які настають після тривалого періоду спокою; теорія катастроф.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. катастрофізм — КАТАСТРОФІ́ЗМ, у, ч. Теорія, згідно з якою розвиток земної кори й органічного світу відбувається внаслідок періодичних глобальних катастроф і потопів.  Словник української мови у 20 томах
4. катастрофізм — катастрофі́зм (франц. catastrophisme, від грєц. καταστροφή – переворот, поворот) метафізичне вчення...  Словник іншомовних слів Мельничука
5. катастрофізм — I історіософсько-моралістичний напрям, характерний впевненістю у близькій загибелі сучасного світу, особливо цінностей, створених європ. культурою; к. знайшов відображення в історіософії О. Шпенґлера (Занепад Європи), працях Х. Ортеґи-і-Ґассета...  Універсальний словник-енциклопедія