катастрофізм

КАТАСТРОФІ́ЗМ, у, ч.

Теорія, згідно з якою розвиток земної кори й органічного світу відбувається внаслідок періодичних глобальних катастроф і потопів.

Хто уважно вивчав прадавні казки, перекази, міфи Еллади та Аріаварти-Індії, кодекси майя та містерії Єгипту, той відзначав трагічність і катастрофізм космоісторії (О. Бердник);

Основоположники катастрофізму твердили, що під час катастроф на більшій частині Землі вимирало все живе, а потім на етапі спокою планета заселялася органічним світом, який переселявся з регіонів, що не зазнали катастрофи (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. катастрофізм — катастрофі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. катастрофізм — Катастрофизм — catastrophism, convulsionism — *Katastrophismus, Katastrophenlehre, Katastrophentheorie – концепція в геології, згідно якої перетворення земної кори, зокрема її деформації...  Гірничий енциклопедичний словник
3. катастрофізм — -у, ч. Метафізичне вчення, за яким розвиток земної кори й органічного світу відбувається внаслідок періодичних всеземних геологічних катастроф і потопів, які настають після тривалого періоду спокою; теорія катастроф.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. катастрофізм — катастрофі́зм (франц. catastrophisme, від грєц. καταστροφή – переворот, поворот) метафізичне вчення...  Словник іншомовних слів Мельничука
5. катастрофізм — I історіософсько-моралістичний напрям, характерний впевненістю у близькій загибелі сучасного світу, особливо цінностей, створених європ. культурою; к. знайшов відображення в історіософії О. Шпенґлера (Занепад Європи), працях Х. Ортеґи-і-Ґассета...  Універсальний словник-енциклопедія