катастрофізм
КАТАСТРОФІ́ЗМ, у, ч.
Теорія, згідно з якою розвиток земної кори й органічного світу відбувається внаслідок періодичних глобальних катастроф і потопів.
Хто уважно вивчав прадавні казки, перекази, міфи Еллади та Аріаварти-Індії, кодекси майя та містерії Єгипту, той відзначав трагічність і катастрофізм космоісторії (О. Бердник);
Основоположники катастрофізму твердили, що під час катастроф на більшій частині Землі вимирало все живе, а потім на етапі спокою планета заселялася органічним світом, який переселявся з регіонів, що не зазнали катастрофи (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- катастрофізм — катастрофі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- катастрофізм — Катастрофизм — catastrophism, convulsionism — *Katastrophismus, Katastrophenlehre, Katastrophentheorie – концепція в геології, згідно якої перетворення земної кори, зокрема її деформації... Гірничий енциклопедичний словник
- катастрофізм — -у, ч. Метафізичне вчення, за яким розвиток земної кори й органічного світу відбувається внаслідок періодичних всеземних геологічних катастроф і потопів, які настають після тривалого періоду спокою; теорія катастроф. Великий тлумачний словник сучасної мови
- катастрофізм — катастрофі́зм (франц. catastrophisme, від грєц. καταστροφή – переворот, поворот) метафізичне вчення... Словник іншомовних слів Мельничука
- катастрофізм — I історіософсько-моралістичний напрям, характерний впевненістю у близькій загибелі сучасного світу, особливо цінностей, створених європ. культурою; к. знайшов відображення в історіософії О. Шпенґлера (Занепад Європи), працях Х. Ортеґи-і-Ґассета... Універсальний словник-енциклопедія