1. Універсальний словник-енциклопедія

катастрофізм

I

історіософсько-моралістичний напрям, характерний впевненістю у близькій загибелі сучасного світу, особливо цінностей, створених європ. культурою; к. знайшов відображення в історіософії О. Шпенґлера (Занепад Європи), працях Х. Ортеґи-і-Ґассета, А. Тойнбі та ін.

II

теорія у галузі біологічних наук, сформульована 1812 Ж. Кюв'є, згідно з якою в історії Землі періодично траплялися катастрофи, що змінювали будову Землі та знищували органічний світ, котрий згодом створювався заново у кращій формі.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катастрофізм — катастрофі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. катастрофізм — Катастрофизм — catastrophism, convulsionism — *Katastrophismus, Katastrophenlehre, Katastrophentheorie – концепція в геології, згідно якої перетворення земної кори, зокрема її деформації... Гірничий енциклопедичний словник
  3. катастрофізм — -у, ч. Метафізичне вчення, за яким розвиток земної кори й органічного світу відбувається внаслідок періодичних всеземних геологічних катастроф і потопів, які настають після тривалого періоду спокою; теорія катастроф. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. катастрофізм — КАТАСТРОФІ́ЗМ, у, ч. Теорія, згідно з якою розвиток земної кори й органічного світу відбувається внаслідок періодичних глобальних катастроф і потопів. Словник української мови у 20 томах
  5. катастрофізм — катастрофі́зм (франц. catastrophisme, від грєц. καταστροφή – переворот, поворот) метафізичне вчення... Словник іншомовних слів Мельничука